top of page

                 Поліська вузькоколійка

Історія поліської вузькоколійки

            "Кукушка" Антонівка - Зарічне

 

Справжня, а тому й скромна перлина Полісся, найдовша з діючих в Європі вузькоколійних пасажирських залізниць, що їх в Україні лишилося тільки три... Головний вид транспорту для поліщуків Володимирецького та Зарічненського районів Рівненської області, стара добра "Кукушка", вона ж просто "Поїздок", вона ж УЗК для місцевих мешканців та, можливо, -майбутній "Поліський трамвай" для туристів та гостей Полісся.

 

     Дубенський замок

            Історія Дубенського замку

 

   Дубенський замок — фортеця в місті Дубно Рівненської області. Визначна пам'ятка історії, культури та архітектури України.Виник як фортеця волинян у Х ст. Протягом Х—ХІІІ ст. існував як дитинець літописного Дубна. Зруйнований монголами в 1240–1241 рр. Приблизно в кінці XIV — початку XV ст. князь Федір Острозький спорудив дерев'яно-земляне укріплення, яке, звичайно, мало дещо інший вигляд, аніж тепер. Ця споруда була оточена земляними валами, огороджена дерев'яним частоколом по периметру і тісно забудована всередині житловими та господарськими приміщеннями. Проте обмежена площа замку, недостатня міцність дерев'яних стін і укріплень, досить часті пожежі, і, найголовніше, нижче розташування стосовно прилеглої ділянки міста, змусило князя Костянтина Острозького почати будову нової, рельєфно вищої, кам'яної фортеці. 1492 рік офіційно вважається датою спорудження Дубенського замку .

    Свято-Троїцький жіночий         монастир (м. Корець)

  У містечку Корець розмістився один з найдавніших храмів нашої країни - Свято-Троїцький жіночий монастир. Його історія починається з XVII ст. Православну обитель у 1620 році заснував князь Самуїл Корецький. На той час у місті вже був Свято-Воскресенський жіночий монастир, однак він не міг вмістити усіх монахинь. Тому ігуменія Серафима попросила свого брата, князя Самуїла, побудувати новий, більший монастир. У розпорядженні князя були свої цегельні заводи, вапнярні, робоча сила. Тому храм і сестринський корпус  будували швидкими темпами. Втім побачити монастир князю Самуїлу не вдалося. Через два роки він загинув у битві з турками. Будівництво перейшло у руки брата католика Яна-Карла. Але і той справу не завершив. І лише у 1810 році монастирський храм добудував останній корецький князь Йосип Чарторийський. У 1831 році під час польських повстань монастир згорів. У 1864 році за відбудову святині взялася ігуменія Аполлінарія, настоятелька Воскресенського монастиря. 

Тараканівський форт

    Після третього поділу Польщі наприкінці 18 століття по лінії Збараж — Броди — Берестечко — Сокаль пройшов кордон між Російською та Габсбурзькою (з 1804 року Австрійською) імперіями. Для оборони своїх західних рубежів царський уряд приймає рішення про будівництво системи оборонних укріплень. Під містечком Дубно для захисту залізничної лінії Львів — Київ будується Дубенський форт, що став відоміший у наш час під назвою Тараканівський форт.

Роботи з нарощування пагорба для Нової Дубенської фортеці почалися ще в 60-х роках XIX століття. Головним ідеологом будівництва низки укріплених районів став герой оборони Севастополя, військовий інженер-фортифікатор генерал-ад'ютант Едуард Тотлебен. У 1873 році на зведення форту виділили 66 мільйонів рублів. У 70—80-х роках XIX століття форт досить інтенсивно будували. Окрім каменю та цегли, використовували у будівництві новітній на той час матеріал — бетон. Зрештою, у 1890 році форт оглянули члени царської родини Олександра III, що свідчило про готовність об'єкта.

 Межиріцький Свято-Троїцький чоловічий монастир

  У цьому колишньому містечку-фортеці із замком, оборонними мурами та вежами зберігся й донині ансамбль будівель Троїцького монастиря-фортеці XV-XVIII століть, Троїцька церква XV століття, стіни та башти початку XVІІ та величезна піч просто неба.

Передмістя Острога називають Бельмаж. У цьому слові вгадується французький вислів "белі мадж", що означає "гарне зображення" або "чудовий вид". За ставком на високому пагорбі, що був насипаний вручну, видніються щерблені мерлонами стіни монастиря-фортеці. Точної дати заснування цього оборонного кляштору історія не зберегла. Однак достеменно відомо, що Свято-Троїцький чоловічий монастир був заснований монахами Києво-Печерської лаври, і вперше згадується у літописах ХІІІ століття.

Середньовічний Межиріч, як і більшість давніх міст, мав замок, найімовірніше, дерев'яний. У 1386 році великий князь литовський Вітовт своєю грамотою підтверджує право князя Федора Острозького на Межиріч. Саме Федір Острозький у ті часи був власником місцевого замку. У XV столітті Василь Острозький, прозваний в народі Красним за свою гарну вроду, зводить муровані стіни фортеці, а його син Іван будує дерев'яну Троїцьку церкву. З невідомих причин дерев'яна церква згоріла і вже в 1454 році розпочинається побудова кам'яного храму Свято-Троїцького у вигляді укріплення замку. 

                         Рівненщина туристична

Заповідник “Поле Берестецької битви” (с.Пляшева Радивилівського району)

Берестецька битва 1651 року– сумна сторінка історії нашого національно-визвольного руху. Тисячі лицарського українського цвіту того червня полягло за волю народу.  Проте, земля зберегла у собі сліди жертв, принесених за волю України. 

На початку літа 1908 р. житель с. Пляшева обробляючи своє поле, знайшов 32 козацьких мушкети та 16 шабель. Це були  перші такі чисельні знахідки, які примушували людей пригадувати, які події тут відбувалися. Отож, завдяки архімандриту Віталію із Почаєва було оголошено збір коштів на побудову храму на «Козацьких могилах». 13 червня 1910 р. розпочались розкопки козацьких поховань в урочищі Монастирщина. 17-18 червня 1910 р. відбулась закладка церкви-пам’ятника св. Георгія Переможця. Проект храму виконав студент архітектурного відділення Вищого художнього училища пр. академії мистецтв у Петербурзі В.М. Максимов. Будівельними роботами керував волинський єпархіальний архітектор В.Г. Леонтович. 2 червня 1914 р. будівництво завершено і храм постав у своїй красі: унікальна споруда, аналогів якій немає ніде в світі. Унікальність храму полягає в тому, що в ньому є три престоли, які розташовані один над одним. По суті маємо три храми в одному. Основний - Георгіївський, під землею - Параскеви П’ятниці і на другому поверсі - Бориса і Гліба. Також іконостас прямо на вулиці з майданчиком, що дає можливість відправляти службу під відкритим небом.  Перед іконостасом – могила-саркофаг з останками козаків.  Розпис храму здійснив

Острозький замок-Державний історико-культурний заповідник м. Острог

        Волинські Афіни… Так називають древнє місто Острог – потужний освітній, науковий та культурний центр Східної Європи XIV – XVII ст., хоча історія цього давнього міста бере свій початок ще з 1100 року.центр Східної Європи XIV – XVII ст., хоча історія цього давнього міста бере свій початок ще з 1100 року.

 

    Передусім славився Острог слов'яно-греко-латинською академією — першим вищим навчальним закладом у Східній Європі. Заснував його у 1576 році авторитетний політичний діяч того часу, меценат друкарства й літератури, опікун православ'я Василь-Костянтин Острозький. В Острозі разом з академією виникло найпотужніше тогочасне видавництво — кирилична друкарня Івана Федорова. Тут побачили світ греко-слов'янський "Буквар" — перший український підручник та перша друкована повна слов'яномовна Острозька Біблія (до речі, вона була видрукувана тиражем 1500 примірників. До сьогодні збереглися 280 екземплярів. У бібліотеці Конгресу у Вашингтоні є 9 примірників Острозької Біблії, в той час як у самому Острозі лише два).

    У середині XIV століття Острог стає резиденцією знаменитого українського княжого роду Острозьких. Саме вони звели тут кам'яну муровану фортецю. Це єдиний в Україні і Східній Європі одновежовий житловий замок, який зберігся до сьогодні.

    Острог відомий в Україні також синагогою , вона діяла ще до початку Другої світової війни, татарською вежею (вона стояла на татарській вулиці у мусульманському передмісті Острога), Луцькою вежею, в якій тепер розташований музей книги та друкарства, де зберігаються стародруки XVІ- XVІІ століть та раритетні книги.

  

1380226104_ostrig.jpg

 Базальтові стовпи

   На Рівненщині розташована унікальна пам'ятка природи, яку занесено до 7 чудес України.  Це унікальне природне диво, розташоване в урочищі Іванова Долина, поблизу сіл Базальтове, Берестовець, Новий Берестовець Костопільського району Рівненської області. Це єдине на території України яскраво виражене стовпчасте залягання найпоширенішої гірської породи – базальтів. Базальтові стовпи – різновид базальтів, що має в поперечному перерізі форму від чотиригранника до семигранника. Товщина стовпів коливається в межах 0,6 – 1,2 метра, а висота – від 3-х до 30 метрів. З базальту, видобутого в тутешніх кар’єрах, викладали бруківкою майдани Парижа, Брюсселя, Відня, Москви, Берліна і Варшави. Заказник “Базальтові стовпи” створили на базі Івано-Долинського родовища базальтів, яке складається з п’яти кар’єрів. Частина із них вже підтоплені. Найвідоміший серед кар’єрів є третій. Там базальтові стовпи та вода утворюють острівець у формі серця, названий місцевими жителями “Островом кохання”.

bazalt-720x405.jpg
bazalti-720x540.jpg
1530697824-2545.jpg

Чарівні романтичні куточки, що привертають людську увагу своєю природною красою і самобутністю, є в багатьох регіонах України. Але одним з найбільш популярних і дивовижних місць вважається Тунель кохання поблизу містечка Клевань на Рівненщині. 5-ти кілометровий зелений коридор, створений деревами, що вишикувались у арку ідеальної округлої форми, і залізничні рейки в ньому стали візитною карткою туристичної Волині, об’єктом постійного паломництва для закоханих пар і туристів. На туристичній карті України Тунель кохання з’явився близько 10 років тому завдяки туристам, які забрались в гущавину на околиці Клевані та несподівано опинились на залізничній колії, прихованій серед дерев.

З тунелем пов’язані цікаві легенди. За одною з них, цей зелений коридор існував ще при князях Чарторийських, і одного разу став прихистком для пари закоханих молодих людей – утікачів з клеваньского замку. Не менш цікаво виглядає інша версія, про молодого інженера-поляка, який закохався в дівчину з Клевані і побудував залізницю прямо навпростець через ліс, аби скоротити дорогу з Оржева, в якому він жив, до коханої жінки. Згодом їх життєві шляхи розійшлися, та місцеві мешканці переказують, що ці люди пронесли кохання через все життя.

Історія тунелю

7.jpg

Але більш прозаїчна версія свідчить що залізниця була побудована за часи СРСР для військових потреб і для більшої конспірації її замаскували висадженими деревами. З часом військові пішли звідти і дали нарешті спокій природі. З того часу стала вона повноправно господарювати в тунелі і утворила справжнє диво, своєрідну арочну конструкцію. А вже коли по колії став щоденно проходити вантажний поїзд з деревообробного комбінату в Оржеві і збивати гілки дерев та кущів, її форма стала досконалою.

6.jpg
264.jpg

Зелений тунель має не тільки неперевершений вигляд і колорит, романтичну історію, але і незвичайну ауру, атмосферу місця, де здійснюються мрії і поєднуються серця. Цю ауру символізує зелена арка, а колія на дві рейки – шлях для двох доль. Є ряд повір’їв щодо тунелю та його властивостей. Закохані вірять, що поцілунок в тунелі скріпить їхню любов на все життя, а якщо вони стануть на рейки і пригорнуться одне до одного серцями, то вже ніколи не розстануться. Місцеві жителі запевняють, що відвідини тунелю – хороша прикмета для будь-кого

bottom of page